безгосподарник

безгоспода́рник

-а, ч.

Безгосподарна (у 1 знач.) людина.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безгосподарник — безгоспода́рник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. безгосподарник — БЕЗГОСПОДА́РНИК, а, ч., розм. Безгосподарна людина (див. безгоспода́рний 1). Теща вважала його безгосподарником (із журн.). Словник української мови у 20 томах