безгосподарник
безгоспода́рник
-а, ч.
Безгосподарна (у 1 знач.) людина.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безгосподарник — безгоспода́рник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- безгосподарник — БЕЗГОСПОДА́РНИК, а, ч., розм. Безгосподарна людина (див. безгоспода́рний 1). Теща вважала його безгосподарником (із журн.). Словник української мови у 20 томах