беззубо —
Присл. до беззубий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
беззубо —
БЕЗЗУ́БО. Присл. до беззу́бий. Розхмаривсь і дід. – О, горобенятка вже встали. – Сміявсь їм із далечі беззубо (А. Головко); Баба сидить понуро, мовчки, беззубо жвакаючи зморщеними, як перепечене яблуко, синюватими губами (Б.
Словник української мови у 20 томах
беззубо —
БЕЗЗУ́БО. Присл. до беззу́бий. Розхмаривсь і дід. — О, горобенятка вже встали. — Сміявсь їм із далечі беззуба (Головко, І, 1957, 211).
Словник української мови в 11 томах