Орфографічний словник української мови

безмотивний

безмоти́вний

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. безмотивний — -а, -е. Позбавлений мотивів. Безмотивний злочин — злочин, що здійснюється без видимих спонукальних причин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. безмотивний — БЕЗМОТИ́ВНИЙ, а, е. Який не має мотиву; невмотивований. Випадків безмотивної відмови судових органів у порушенні справи через службову недбалість високопосадовців сьогодні суттєво поменшало (з мови документів).  Словник української мови у 20 томах