безмотивний

безмоти́вний

-а, -е.

Позбавлений мотивів.

Безмотивний злочин — злочин, що здійснюється без видимих спонукальних причин.

Значення в інших словниках

1. безмотивний — безмоти́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безмотивний — БЕЗМОТИ́ВНИЙ, а, е. Який не має мотиву; невмотивований. Випадків безмотивної відмови судових органів у порушенні справи через службову недбалість високопосадовців сьогодні суттєво поменшало (з мови документів).  Словник української мови у 20 томах