Значення в інших словниках безнарядник — -а, ч., розм. Робітник, який виконує роботу, що оплачується за безнарядною системою. Великий тлумачний словник сучасної мови безнарядник — БЕЗНАРЯ́ДНИК, а, ч., розм. Робітник, який виконує роботу, що оплачується за безнарядною системою. Словник української мови у 20 томах