1. Орфографічний словник української мови

безнарядник

безнаря́дник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безнарядник — -а, ч., розм. Робітник, який виконує роботу, що оплачується за безнарядною системою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. безнарядник — БЕЗНАРЯ́ДНИК, а, ч., розм. Робітник, який виконує роботу, що оплачується за безнарядною системою. Словник української мови у 20 томах