1. Великий тлумачний словник сучасної мови

безнарядник

безнаря́дник

-а, ч., розм.

Робітник, який виконує роботу, що оплачується за безнарядною системою.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безнарядник — безнаря́дник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. безнарядник — БЕЗНАРЯ́ДНИК, а, ч., розм. Робітник, який виконує роботу, що оплачується за безнарядною системою. Словник української мови у 20 томах