Орфографічний словник української мови

безплотний

безпло́тний

прикметник

книжн.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. безплотний — -а, -е, заст. Який не має тіла, плоті.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. безплотний — БЕЗПЛО́ТНИЙ, а, е, заст. 1. Який не має тіла, плоті. [Неофіт-раб:] Може ж, і по смерті .. безплотні душі ваші будуть вічно терпіти і “боротися в покорі” (Леся Українка); Здавалося, якісь безплотні істоти тихо пестили, гойдали, приколихували його...  Словник української мови у 20 томах
  3. безплотний — БЕЗТІЛЕ́СНИЙ (позбавлений матеріальної оболонки, який не має тіла, плоті), БЕЗПЛО́ТНИЙ книжн. Став він для неї не живою істотою, не чоловіком, а спогадом, безтілесною тінню людини (З. Тулуб); Стара жінка мовчки поралась біля свого багаття..  Словник синонімів української мови
  4. безплотний — БЕЗПЛО́ТНИЙ, а, е, заст. Який не має тіла, плоті. [Неофіт-раб:] Може ж, і по смерті.. безплотні душі ваші будуть вічно терпіти і "боротися в покорі" (Л. Укр., II, 1951, 236); // перен. Який не має чітко окреслених рис; невиразний, схематичний.  Словник української мови в 11 томах