безпомильно —
Присл. до безпомильний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
безпомильно —
БЕЗПОМИ́ЛЬНО. Присл. до безпоми́льний. Він снайпер був, він гостре око мав. Він бив по ворогові безпомильно (М. Рильський); Марія ще не настільки сформована особистість, щоб орієнтуватись одразу і безпомильно (М.
Словник української мови у 20 томах
безпомильно —
БЕЗПОМИ́ЛЬНО, рідко. Присл. до безпоми́льний. Він снайпер був, він гостре око мав. Він бив по ворогові безпомильно (Рильський, II, 1956, 182).
Словник української мови в 11 томах