безпомильно

БЕЗПОМИ́ЛЬНО, рідко. Присл. до безпоми́льний.

Він снайпер був, він гостре око мав. Він бив по ворогові безпомильно (Рильський, II, 1956, 182).

Значення в інших словниках

1. безпомильно — безпоми́льно прислівник безпомилково незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. безпомильно — Присл. до безпомильний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безпомильно — БЕЗПОМИ́ЛЬНО. Присл. до безпоми́льний. Він снайпер був, він гостре око мав. Він бив по ворогові безпомильно (М. Рильський); Марія ще не настільки сформована особистість, щоб орієнтуватись одразу і безпомильно (М.  Словник української мови у 20 томах