безпомісний

БЕЗПОМІ́СНИЙ, а, е, іст. Який не має маєтку.

Значення в інших словниках

1. безпомісний — безпомі́сний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безпомісний — -а, -е, іст. Який не має маєтку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безпомісний — Бідний, немаєтний, нестатечний, убогий  Словник чужослів Павло Штепа
4. безпомісний — БЕЗПОМІ́СНИЙ, а, е, іст. Який не має маєтку. Безпомісний дворянин.  Словник української мови у 20 томах