безпомісний безпомі́сний -а, -е, іст. Який не має маєтку. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках безпомісний — безпомі́сний прикметник Орфографічний словник української мови безпомісний — Бідний, немаєтний, нестатечний, убогий Словник чужослів Павло Штепа безпомісний — БЕЗПОМІ́СНИЙ, а, е, іст. Який не має маєтку. Безпомісний дворянин. Словник української мови у 20 томах безпомісний — БЕЗПОМІ́СНИЙ, а, е, іст. Який не має маєтку. Словник української мови в 11 томах