Великий тлумачний словник сучасної мови

безпомильно

безпоми́льно

Присл. до безпомильний.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. безпомильно — безпоми́льно прислівник безпомилково незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
  2. безпомильно — БЕЗПОМИ́ЛЬНО. Присл. до безпоми́льний. Він снайпер був, він гостре око мав. Він бив по ворогові безпомильно (М. Рильський); Марія ще не настільки сформована особистість, щоб орієнтуватись одразу і безпомильно (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. безпомильно — БЕЗПОМИ́ЛЬНО, рідко. Присл. до безпоми́льний. Він снайпер був, він гостре око мав. Він бив по ворогові безпомильно (Рильський, II, 1956, 182).  Словник української мови в 11 томах