Орфографічний словник української мови

безпросвітно

безпросві́тно

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. безпросвітно — Присл. до безпросвітний. || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. безпросвітно — БЕЗПРОСВІ́ТНО. Присл. до безпросві́тний. В осінній мряці місто здавалося безпросвітно сірим і похмурим (із журн.); // у знач. пред. Десь після обіду похмуро й безпросвітно стало (Ю. Збанацький).  Словник української мови у 20 томах
  3. безпросвітно — БЕЗПРОСВІ́ТНО. Присл. до безпросві́тний; // у знач. присудк. сл. Десь після обіду похмуро й безпросвітне стало (Збан., Єдина, 1959, 220).  Словник української мови в 11 томах