безпросвітно —
Присл. до безпросвітний. || у знач. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
безпросвітно —
БЕЗПРОСВІ́ТНО. Присл. до безпросві́тний. В осінній мряці місто здавалося безпросвітно сірим і похмурим (із журн.); // у знач. пред. Десь після обіду похмуро й безпросвітно стало (Ю. Збанацький).
Словник української мови у 20 томах
безпросвітно —
БЕЗПРОСВІ́ТНО. Присл. до безпросві́тний; // у знач. присудк. сл. Десь після обіду похмуро й безпросвітне стало (Збан., Єдина, 1959, 220).
Словник української мови в 11 томах