безпросвітно

БЕЗПРОСВІ́ТНО. Присл. до безпросві́тний;

// у знач. присудк. сл.

Десь після обіду похмуро й безпросвітне стало (Збан., Єдина, 1959, 220).

Значення в інших словниках

1. безпросвітно — безпросві́тно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. безпросвітно — Присл. до безпросвітний. || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безпросвітно — БЕЗПРОСВІ́ТНО. Присл. до безпросві́тний. В осінній мряці місто здавалося безпросвітно сірим і похмурим (із журн.); // у знач. пред. Десь після обіду похмуро й безпросвітно стало (Ю. Збанацький).  Словник української мови у 20 томах