1. Словник української мови в 11 томах

безпросвітно

БЕЗПРОСВІ́ТНО. Присл. до безпросві́тний;

// у знач. присудк. сл.

Десь після обіду похмуро й безпросвітне стало (Збан., Єдина, 1959, 220).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безпросвітно — безпросві́тно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. безпросвітно — Присл. до безпросвітний. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безпросвітно — БЕЗПРОСВІ́ТНО. Присл. до безпросві́тний. В осінній мряці місто здавалося безпросвітно сірим і похмурим (із журн.); // у знач. пред. Десь після обіду похмуро й безпросвітно стало (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах