1. Словник української мови в 11 томах

безпросвітний

БЕЗПРОСВІ́ТНИЙ, а, е.

1. Який не має просвітку, позбавлений світла; темний (про ніч і т. ін.).

Туман знов десь узявся, стирав верхами небо, долами поле і сіяв нудне щось і безпросвітне (Коцюб., II, 1955, 281);

В грудневі безпросвітні ночі Читали в хаті букварі (Мал., І, 1956, 312);

// Який не припиняється; тривалий, постійний.

Але дощ не безпросвітний. Вчора, наприклад, зовсім гарний і сухий був день (Л. Укр., V, 1956, 392);

Безпросвітні злидні гнали колись людей з Волині за океан (Ком. Укр., 10, 1959, 71);

Ну, коли вже воно все закінчиться? Оце безпросвітне пияцтво, хабарі з могоричами? (Кучер, Прощай.., 1957, 222).

2. перен. Сумний, безрадісний.

Та смутна минулість безпросвітна відійшла у темряву віків (Забіла, Промені, 1951, 15);

Важкою, безпросвітною була доля наших жінок до Великого Жовтня (Рад. Укр., 9.V 1957, 1).

3. розм. Який відзначається великою мірою негативної ознаки.

Побалакавши з селянами, що прикидалися безпросвітними дурнями.., Шахай почув одинокий постріл недалеко (Ю. Янов., І, 1958, 155);

Стій! Та це ж "хворий" Панько Судима! Ач як стриба, безпросвітне ледащо! (С. Ол., Вибр., 1959, 101).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безпросвітний — безпросві́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безпросвітний — і б.з. БЕЗПРОСВІТНІЙ, темний, непроглядний, безпроглядний, без просвітку; (- злидні) тривалий, постійний; (- долю) сумний, безрадісний, невідрадний; ЖМ. абсолютний, неперевершений <н. безпросвітне ледащо>. Словник синонімів Караванського
  3. безпросвітний — -а, -е. 1》 Який не має просвітку, позбавлений світла; темний (про ніч і т. ін.). || Який не припиняється; тривалий, постійний. 2》 перен. Сумний, безрадісний. 3》 розм. Який відзначається великою мірою негативної ознаки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. безпросвітний — Непроглядний, темний, претемний Словник чужослів Павло Штепа
  5. безпросвітний — БЕЗПРОСВІ́ТНИЙ, а, е. 1. Який не має просвітку, позбавлений світла; темний. Туман знов десь узявся, стирав верхами небо, долами поле і сіяв нудне щось і безпросвітне (М. Коцюбинський); В грудневі безпросвітні ночі Читали в хаті букварі (А. Словник української мови у 20 томах
  6. безпросвітний — див. темний Словник синонімів Вусика
  7. безпросвітний — ту́ман вісімна́дцятий. Нерозумна і вперта людина. Блискучі надії батька на Грицеву будущину давно розвіялись. Професор просто казав йому, що Гриць “туман вісімнадцятий”, що ліпше зробить, коли відбере його додому і назад заставить гуси пасти (І. Франко). Фразеологічний словник української мови
  8. безпросвітний — БЕЗНАДІ́ЙНИЙ (про становище, обставини і т. ін. — у якому не видно надії на поліпшення), БЕЗВИ́ХІДНИЙ, БЕЗПОРА́ДНИЙ, БЕЗПРОСВІ́ТНИЙ підсил. (звичайно із сл. часи, життя, доля, злидні тощо); НЕВИЛА́ЗНИЙ підсил. розм. (про злидні, борги і т. ін. Словник синонімів української мови
  9. безпросвітний — Безпросві́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)