безпросвітно

безпросві́тно

Присл. до безпросвітний.

|| у знач. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безпросвітно — безпросві́тно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. безпросвітно — БЕЗПРОСВІ́ТНО. Присл. до безпросві́тний. В осінній мряці місто здавалося безпросвітно сірим і похмурим (із журн.); // у знач. пред. Десь після обіду похмуро й безпросвітно стало (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах
  3. безпросвітно — БЕЗПРОСВІ́ТНО. Присл. до безпросві́тний; // у знач. присудк. сл. Десь після обіду похмуро й безпросвітне стало (Збан., Єдина, 1959, 220). Словник української мови в 11 томах