1. Словник української мови у 20 томах

безпросвітно

БЕЗПРОСВІ́ТНО.

Присл. до безпросві́тний.

В осінній мряці місто здавалося безпросвітно сірим і похмурим (із журн.);

// у знач. пред.

Десь після обіду похмуро й безпросвітно стало (Ю. Збанацький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безпросвітно — безпросві́тно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. безпросвітно — Присл. до безпросвітний. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безпросвітно — БЕЗПРОСВІ́ТНО. Присл. до безпросві́тний; // у знач. присудк. сл. Десь після обіду похмуро й безпросвітне стало (Збан., Єдина, 1959, 220). Словник української мови в 11 томах