безпросвітно

БЕЗПРОСВІ́ТНО.

Присл. до безпросві́тний.

В осінній мряці місто здавалося безпросвітно сірим і похмурим (із журн.);

// у знач. пред.

Десь після обіду похмуро й безпросвітно стало (Ю. Збанацький).

Значення в інших словниках

1. безпросвітно — безпросві́тно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. безпросвітно — Присл. до безпросвітний. || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безпросвітно — БЕЗПРОСВІ́ТНО. Присл. до безпросві́тний; // у знач. присудк. сл. Десь після обіду похмуро й безпросвітне стало (Збан., Єдина, 1959, 220).  Словник української мови в 11 томах