Значення в інших словниках
-
безрозсудний —
безрозсудний чи нерозсудливий? Жоден словник, виданий до погрому української інтелігенції (1933 рік), форми безрозсудний не наводить. Її притягли за вуха до СУМу в часи так званого злиття мов, переклавши з російської.
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
-
безрозсудний —
-а, -е. Який діє нерозумно, нерозсудливо; нерозсудливий. || Який здійснюється без обдумування, необачно, суперечить вимогам розуму; нерозумний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
безрозсудний —
Безглуздий, нерозважний, нерозважливий, нерозумний, див. дурак, глупий, ідіот
Словник чужослів Павло Штепа
-
безрозсудний —
БЕЗРОЗСУ́ДНИЙ, а, е. Який діє нерозумно, нерозважливо; нерозсудливий. Такий же він безрозсудний, як і був! (Ю. Шовкопляс); // Який здійснюється без обдумування, суперечить вимогам розуму; необачний, непоміркований.
Словник української мови у 20 томах
-
безрозсудний —
див. дурний
Словник синонімів Вусика
-
безрозсудний —
БЕЗУ́МНИЙ (який здійснюється без обдумування, необачно, суперечить вимогам розуму), БЕЗРОЗСУ́ДНИЙ, БОЖЕВІ́ЛЬНИЙ підсил., МАЯЧНИ́Й підсил., МАЯЧЛИ́ВИЙ підсил. рідше, ШАЛЕ́НИЙ підсил., НАВІЖЕ́НИЙ підсил. розм. А я теж мучився, дивлячись на нього.
Словник синонімів української мови
-
безрозсудний —
БЕЗРОЗСУ́ДНИЙ, а, е. Який діє нерозумно, нерозсудливо; нерозсудливий. Такий же він безрозсудний, як і був! (Шовк., Людина.., 1962, 305); // Який здійснюється без обдумування, необачно, суперечить вимогам розуму; нерозумний.
Словник української мови в 11 томах