безсторонньо —
Присл. до безсторонній.
Великий тлумачний словник сучасної мови
безсторонньо —
БЕЗСТОРО́ННЬО. Присл. до безсторо́нній. Він полюбив їх [книги] глибоко й безсторонньо, як сліпець сліпців (В. Підмогильний); Опоненти сиділи спокійно, безсторонньо, – вони вже давно підготувалися до виступу (М.
Словник української мови у 20 томах
безсторонньо —
Безсторо́нньо, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
безсторонньо —
БЕЗСТОРО́ННЬО. Присл. до безсторо́нній. Опоненти сиділи спокійно, безсторонньо, — вони вже давно підготувалися до виступу (Руд., Остання шабля, 1959, 348); Потім, коли я почав більш безсторонньо судити себе, я зрозумів, що Россі не міг сказати нічого іншого (Моє життя в мист., 1955, 182).
Словник української мови в 11 томах