безсторонньо

БЕЗСТОРО́ННЬО. Присл. до безсторо́нній.

Опоненти сиділи спокійно, безсторонньо, — вони вже давно підготувалися до виступу (Руд., Остання шабля, 1959, 348);

Потім, коли я почав більш безсторонньо судити себе, я зрозумів, що Россі не міг сказати нічого іншого (Моє життя в мист., 1955, 182).

Значення в інших словниках

1. безсторонньо — безсторо́нньо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. безсторонньо — Присл. до безсторонній.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безсторонньо — БЕЗСТОРО́ННЬО. Присл. до безсторо́нній. Він полюбив їх [книги] глибоко й безсторонньо, як сліпець сліпців (В. Підмогильний); Опоненти сиділи спокійно, безсторонньо, – вони вже давно підготувалися до виступу (М.  Словник української мови у 20 томах
4. безсторонньо — Безсторо́нньо, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)