безуважно —
Присл. до безуважний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
безуважно —
БЕЗУВА́ЖНО, рідко. Присл. до безува́жний. Я сумно слухала товаришки розповідь І безуважно торочки сплітала На обрусі (Леся Українка).
Словник української мови у 20 томах
безуважно —
БЕЗУВА́ЖНО, рідко. Присл. до безува́жний. Я сумно слухала товаришки розповідь І безуважно торочки сплітала На обрусі (Л. Укр., І, 1951, 106).
Словник української мови в 11 томах
безуважно —
Безуважно нар. Невнимательно.
Словник української мови Грінченка