безуважно
БЕЗУВА́ЖНО, рідко. Присл. до безува́жний.
Я сумно слухала товаришки розповідь І безуважно торочки сплітала На обрусі (Л. Укр., І, 1951, 106).
Словник української мови (СУМ-11)БЕЗУВА́ЖНО, рідко. Присл. до безува́жний.
Я сумно слухала товаришки розповідь І безуважно торочки сплітала На обрусі (Л. Укр., І, 1951, 106).
Словник української мови (СУМ-11)