безуважно

БЕЗУВА́ЖНО, рідко.

Присл. до безува́жний.

Я сумно слухала товаришки розповідь І безуважно торочки сплітала На обрусі (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. безуважно — безува́жно прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. безуважно — Присл. до безуважний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безуважно — БЕЗУВА́ЖНО, рідко. Присл. до безува́жний. Я сумно слухала товаришки розповідь І безуважно торочки сплітала На обрусі (Л. Укр., І, 1951, 106).  Словник української мови в 11 томах
4. безуважно — Безуважно нар. Невнимательно.  Словник української мови Грінченка