безустанку —
присл., рідко. Те саме, що безустанно.
Великий тлумачний словник сучасної мови
безустанку —
БЕЗУСТА́НКУ, присл., рідко. Те саме, що безуста́нно. Жінка підкидала безустанку в піч віхті соломи та вперто мовчала (Мирослав Ірчан).
Словник української мови у 20 томах
безустанку —
див. безперервно
Словник синонімів Вусика
безустанку —
БЕЗУСТА́НКУ, присл., рідко. Те саме, що безуста́нно. Жінка підкидала безустанку в піч віхті соломи та вперто мовчала (Ірчан, II, 1958, 20).
Словник української мови в 11 томах