Орфографічний словник української мови

безустанку

безуста́нку

прислівник

незмінювана словникова одиниця

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. безустанку — присл., рідко. Те саме, що безустанно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. безустанку — БЕЗУСТА́НКУ, присл., рідко. Те саме, що безуста́нно. Жінка підкидала безустанку в піч віхті соломи та вперто мовчала (Мирослав Ірчан).  Словник української мови у 20 томах
  3. безустанку — див. безперервно  Словник синонімів Вусика
  4. безустанку — БЕЗУСТА́НКУ, присл., рідко. Те саме, що безуста́нно. Жінка підкидала безустанку в піч віхті соломи та вперто мовчала (Ірчан, II, 1958, 20).  Словник української мови в 11 томах