безустанку

БЕЗУСТА́НКУ, присл., рідко. Те саме, що безуста́нно.

Жінка підкидала безустанку в піч віхті соломи та вперто мовчала (Ірчан, II, 1958, 20).

Значення в інших словниках

1. безустанку — безуста́нку прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. безустанку — присл., рідко. Те саме, що безустанно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безустанку — БЕЗУСТА́НКУ, присл., рідко. Те саме, що безуста́нно. Жінка підкидала безустанку в піч віхті соломи та вперто мовчала (Мирослав Ірчан).  Словник української мови у 20 томах
4. безустанку — див. безперервно  Словник синонімів Вусика