Великий тлумачний словник сучасної мови

безустанку

безуста́нку

присл., рідко.

Те саме, що безустанно.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. безустанку — безуста́нку прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
  2. безустанку — БЕЗУСТА́НКУ, присл., рідко. Те саме, що безуста́нно. Жінка підкидала безустанку в піч віхті соломи та вперто мовчала (Мирослав Ірчан).  Словник української мови у 20 томах
  3. безустанку — див. безперервно  Словник синонімів Вусика
  4. безустанку — БЕЗУСТА́НКУ, присл., рідко. Те саме, що безуста́нно. Жінка підкидала безустанку в піч віхті соломи та вперто мовчала (Ірчан, II, 1958, 20).  Словник української мови в 11 томах