Орфографічний словник української мови

безутішно

безуті́шно

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. безутішно — Присл. до безутішний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. безутішно — БЕЗУТІ́ШНО. Присл. до безуті́шний. І вчувається йому знову голосіння – тонке, тягуче.., – так щось безутішно голосило (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
  3. безутішно — БЕЗУТІ́ШНО. Присл. до безуті́шний. І вчувається йому знову голосіння — тонке, тягуче.., — так щось безутішно голосило (Мирний, І, 1954, 358).  Словник української мови в 11 томах