безутішно —
Присл. до безутішний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
безутішно —
БЕЗУТІ́ШНО. Присл. до безуті́шний. І вчувається йому знову голосіння – тонке, тягуче.., – так щось безутішно голосило (Панас Мирний).
Словник української мови у 20 томах
безутішно —
БЕЗУТІ́ШНО. Присл. до безуті́шний. І вчувається йому знову голосіння — тонке, тягуче.., — так щось безутішно голосило (Мирний, І, 1954, 358).
Словник української мови в 11 томах