безшелесно —
Присл. до безшелесний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
безшелесно —
БЕЗШЕЛЕ́СНО. Присл. до безшеле́сний. Спираюсь на мур і годинами стежу, як безшелесно бродять тіні з місця на місце (М. Коцюбинський); Сніг падав безшелесно й рівно (М. Рильський); Із бузини виходить безшелесно брат Домінік (Л. Костенко); Видолком безшелесно летить сова (В. Дрозд).
Словник української мови у 20 томах
безшелесно —
Безше́лесно, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
безшелесно —
БЕЗШЕЛЕ́СНО. Присл. до безшеле́сний. Спираюсь на мур і годинами стежу, як безшелесне бродять тіні з місця на місце (Коцюб., II, 1955, 413); Сніг падав безшелесна й рівно (Рильський, І, 1956, 29).
Словник української мови в 11 томах