безшелесно

БЕЗШЕЛЕ́СНО.

Присл. до безшеле́сний.

Спираюсь на мур і годинами стежу, як безшелесно бродять тіні з місця на місце (М. Коцюбинський);

Сніг падав безшелесно й рівно (М. Рильський);

Із бузини виходить безшелесно брат Домінік (Л. Костенко);

Видолком безшелесно летить сова (В. Дрозд).

Значення в інших словниках

1. безшелесно — безшеле́сно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. безшелесно — Присл. до безшелесний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безшелесно — див. тихо  Словник синонімів Вусика
4. безшелесно — Безше́лесно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. безшелесно — БЕЗШЕЛЕ́СНО. Присл. до безшеле́сний. Спираюсь на мур і годинами стежу, як безшелесне бродять тіні з місця на місце (Коцюб., II, 1955, 413); Сніг падав безшелесна й рівно (Рильський, І, 1956, 29).  Словник української мови в 11 томах