Орфографічний словник української мови

бескеття

беске́ття

іменник середнього роду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. бескеття — рідко бескеддя, -я, с. збірн. 1》 Круті урвища, провалля. 2》 Гори, скелі, великі кам'яні виступи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бескеття — БЕСКЕ́ТТЯ, рідше БЕСКЕ́ДДЯ, я, с., збірн. 1. Круті урвища, провалля. Он дивіться, яке бескеття ліворуч від дороги (Сл. Гр.); Як стріла, шугнула [орлиця] просто на Уласа і вже хотіла вдарити його крилом, щоб зіпхнуть в бескеття (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. бескеття — Беске́ття, -ття, -ттю, -ттям  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. бескеття — БЕСКЕ́ТТЯ, рідко БЕСКЕ́ДДЯ, я, с., збірн. 1. Круті урвища, провалля. Он дивіться, яке бескеття ліворуч від дороги (Сл.Гр.); Як стріла, шугнула [орлиця] просто на Уласа і вже хотіла вдарити його крилом, щоб зіпхнуть в бескеття (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
  5. бескеття — Бескеття, -тя с. соб. Обрывъ, обрывы, овраги. Он дивіться, яке бескеття ліворуч від дороги. Пирят. у.  Словник української мови Грінченка