Орфографічний словник української мови

бескиддя

бески́ддя

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. бескиддя — -я, с., збірн. Те саме, що бескеття.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бескиддя — БЕСКИ́ДДЯ, я, с., збірн. Те саме, що беске́ття. У них під ногами лежала величезна похмура долина. Дике бескиддя внизу, в примарній імлі. Жовта глина урвищ. Сіре, в брудних плямах, як спина ящірки, каміння (П. Загребельний).  Словник української мови у 20 томах
  3. бескиддя — БЕСКИ́ДДЯ, я, с., збірн. Те саме, що беске́ття. У них під ногами лежала величезна похмура долина. Дике бескиддя внизу, в примарній імлі. Жовта глина урвищ. Сіре, в брудних плямах, як спина ящірки, каміння (Загреб., Європа 45, 1959, 242).  Словник української мови в 11 томах