бескиддя
БЕСКИ́ДДЯ, я, с., збірн. Те саме, що беске́ття.
У них під ногами лежала величезна похмура долина. Дике бескиддя внизу, в примарній імлі. Жовта глина урвищ. Сіре, в брудних плямах, як спина ящірки, каміння (Загреб., Європа 45, 1959, 242).
Словник української мови (СУМ-11)