бескиддя

БЕСКИ́ДДЯ, я, с., збірн.

Те саме, що беске́ття.

У них під ногами лежала величезна похмура долина. Дике бескиддя внизу, в примарній імлі. Жовта глина урвищ. Сіре, в брудних плямах, як спина ящірки, каміння (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. бескиддя — бески́ддя іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. бескиддя — -я, с., збірн. Те саме, що бескеття.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бескиддя — БЕСКИ́ДДЯ, я, с., збірн. Те саме, що беске́ття. У них під ногами лежала величезна похмура долина. Дике бескиддя внизу, в примарній імлі. Жовта глина урвищ. Сіре, в брудних плямах, як спина ящірки, каміння (Загреб., Європа 45, 1959, 242).  Словник української мови в 11 томах