бинтувати —
-ую, -уєш, недок., перех. Перев'язувати, обмотуючи бинтом, марлею і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
бинтувати —
див. перев'язувати
Словник чужослів Павло Штепа
бинтувати —
БИНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого, що. Перев'язувати, обмотуючи бинтом, марлею і т. ін. Вона розрізала рукав [Жаку] і бинтувала руку аж під плече, щоб спинити кров (Ю. Смолич); Сировим полотном бинтували рану (А. Малишко).
Словник української мови у 20 томах
бинтувати —
ПЕРЕВ'ЯЗУВАТИ (рану), ПОВ'ЯЗУВАТИ, ПЕРЕВИВА́ТИ діал.; БИНТУВА́ТИ, ЗАБИНТО́ВУВАТИ (перев. бинтом). — Док.: перев'язати, пов'язати, переви́ти, забинтува́ти. Як і всі, Ярина тоді допомагала воям, обмивала й перев'язувала рани (С.
Словник синонімів української мови
бинтувати —
БИНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Перев’язувати, обмотуючи бинтом, марлею і т. ін. Вона розрізала рукав [Жаку] і бинтувала руку аж під плече, щоб спинити кров (Смолич, Світанок.., 1956, 403); Сировим полотном бинтували рану (Мал., І, 1956, 371).
Словник української мови в 11 томах