бинтувати
БИНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Перев’язувати, обмотуючи бинтом, марлею і т. ін.
Вона розрізала рукав [Жаку] і бинтувала руку аж під плече, щоб спинити кров (Смолич, Світанок.., 1956, 403);
Сировим полотном бинтували рану (Мал., І, 1956, 371).
Словник української мови (СУМ-11)