биток — Орфографічний словник української мови

биток — I див. битки. II -тка, ч. Шматок свинцю, палиця і т. ін., взагалі предмет, яким б'ють у грі. Великий тлумачний словник сучасної мови
биток — БИТО́К¹, тка́, ч. Кругла котлета з посіченого або відбитого м'яса. Книш захотів битків у сметані (Панас Мирний). БИТО́К², тка́, ч. Кийок, палиця і т. ін., взагалі предмет, яким б'ють у грі. Він же добре поціляв битком, як малим грав у бабки (П. Панч). Словник української мови у 20 томах
биток — БИТО́К¹ див. битки́. БИТО́К², тка́, ч. Шматок свинцю, палиця і т. ін., взагалі предмет, яким б’ють у грі. Він же добре поціляв битком, як малим грав у бабки (Панч, О. Пархом., 1939, 12). Словник української мови в 11 томах