биток

бито́к

I див. битки.

II -тка, ч.

Шматок свинцю, палиця і т. ін., взагалі предмет, яким б'ють у грі.

Значення в інших словниках

1. биток — бито́к 1 іменник чоловічого роду котлета бито́к 2 іменник чоловічого роду палиця  Орфографічний словник української мови
2. биток — БИТО́К¹, тка́, ч. Кругла котлета з посіченого або відбитого м'яса. Книш захотів битків у сметані (Панас Мирний). БИТО́К², тка́, ч. Кийок, палиця і т. ін., взагалі предмет, яким б'ють у грі. Він же добре поціляв битком, як малим грав у бабки (П. Панч).  Словник української мови у 20 томах
3. биток — БИТО́К¹ див. битки́. БИТО́К², тка́, ч. Шматок свинцю, палиця і т. ін., взагалі предмет, яким б’ють у грі. Він же добре поціляв битком, як малим грав у бабки (Панч, О. Пархом., 1939, 12).  Словник української мови в 11 томах