биток
БИТО́К¹ див. битки́.
БИТО́К², тка́, ч. Шматок свинцю, палиця і т. ін., взагалі предмет, яким б’ють у грі.
Він же добре поціляв битком, як малим грав у бабки (Панч, О. Пархом., 1939, 12).
Словник української мови (СУМ-11)БИТО́К¹ див. битки́.
БИТО́К², тка́, ч. Шматок свинцю, палиця і т. ін., взагалі предмет, яким б’ють у грі.
Він же добре поціляв битком, як малим грав у бабки (Панч, О. Пархом., 1939, 12).
Словник української мови (СУМ-11)