благально —
Присл. до благальний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
благально —
БЛАГА́ЛЬНО. Присл. до блага́льний. Падає [виночерпій] навколішки і здіймає благально руки до Хуси (Леся Українка); Дівчина благально підвела на нього очі (Яків Баш); Нарешті Ярина благально сказала: – Заграйте, дідусю! (П.
Словник української мови у 20 томах
благально —
БЛАГА́ЛЬНО. Присл. до блага́льний. Падає [виночернець] навколішки і здіймає благальна руки до Хуси (Л. Укр., III, 1952, 147); Нарешті Ярина благальна сказала: — Заграйте, дідусю! (Панч, Гомон.
Словник української мови в 11 томах