благоліпно —
Присл. до благоліпний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
благоліпно —
БЛАГОЛІ́ПНО, книжн. Присл. до благолі́пний. Святі апостоли зі співами оточували благоліпно прикрашений одр (з церк. літ.); // у знач. пред. – Гарно! дивно! благоліпно! – сказав отець Тарасій швидко й голосно (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови у 20 томах
благоліпно —
БЛАГОЛІ́ПНО, книжн., заст. Присл. до благолі́пний; // у знач. присудк. сл. — Гарно! дивно! благоліпно! — сказав отець Тарасій швидко й голосно (Н.-Лев., III, 1956, 389).
Словник української мови в 11 томах