Орфографічний словник української мови

благородство

благоро́дство

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. благородство — -а, с. 1》 Чистота моральних якостей; чесність, порядність. 2》 Висока якість, довершеність, досконалість. 3》 Належність до дворянського стану, роду.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. благородство — БЛАГОРО́ДСТВО, а, с. 1. Чистота моральних якостей; чесність, порядність. Рубанюк добре розумів благородство жінки, що тільки-но давала свідчення і не видала його (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. благородство — БЛАГОРО́ДСТВО (чистота моральних якостей, висока принциповість і т. ін.), БЛАГОРО́ДНІСТЬ, ВЕЛИКОДУ́ШНІСТЬ, ЛИ́ЦА́РСТВО (РИ́ЦАРСТВО), ШЛЯХЕ́ТНІСТЬ, АРИСТОКРАТИ́ЗМ підсил. рідше (перев. у манерах, поведінці, ставленні до кого-небудь).  Словник синонімів української мови
  4. благородство — БЛАГОРО́ДСТВО, а, с. 1. Чистота моральних якостей; чесність, порядність. [Наша література] проповідує ідеї миру, гуманізму, духовного благородства (Літ. газ., 15.  Словник української мови в 11 томах