блаженствувати —
БЛАЖЕ́НСТВУВАТИ, ую, уєш, недок. Переживати, відчувати блаженство, насолоду; раювати. Після міського шуму та гуркоту, після втомливої дороги скульптор блаженствував, нерви його відпочивали (О.
Словник української мови у 20 томах
блаженствувати —
НАСОЛО́ДЖУВАТИСЯ ким, чим і без додатка (відчувати велике задоволення, насолоду, щастя), БЛАЖЕ́НСТВУВАТИ без додатка, підсил., УПИВА́ТИСЯ (ВПИВА́ТИСЯ) чим і без додатка, підсил., РАЮВА́ТИ без додатка, підсил. розм.
Словник синонімів української мови
блаженствувати —
БЛАЖЕ́НСТВУВАТИ, ую, уєш, недок. Переживати, відчувати блаженство, насолоду; раювати. Після міського шуму та гуркоту, після втомливої дороги скульптор блаженствував, нерви його відпочивали (Гончар, Новели, 1954, 88).
Словник української мови в 11 томах