блимати —
Мерехтіти, мигтіти, миготіти; (очима) кліпати, лупати, д. бликати; (на кого) поглядати; (цигаркою) блискати.
Словник синонімів Караванського
блимати —
-аю, -аєш, недок. 1》 тільки, 3 ос. Світитися тьмяним нерівним світлом. 2》 чим. Світити уривчасто, з перервами; блискати, мигати. 3》 перен. Раптово з'являтися і зникати. 4》 на кого – що. Кидати погляди, поглядати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
блимати —
БЛИ́МАТИ, аю, аєш, недок. 1. тільки 3 ос. Світитися тьмяним нерівним світлом. Де-не-де на розі вулиці блимала жовтавим світлом лампа (І. Франко); Я на небо позираю – Сумно блимають зірки (П.
Словник української мови у 20 томах
блимати —
див. блищати; дивитися
Словник синонімів Вусика
блимати —
клі́пати (бли́мати) очи́ма. 1. перед ким. Почувати себе ніяково перед ким-небудь, відчувати сором, провину і т. ін. перед кимсь. Мені старому не годиться перед районним секретарем очима кліпати (В.
Фразеологічний словник української мови
блимати —
БЛИ́СКАТИ (чим і без додатка — уривчасто, з перервами світити; посилати короткі світлові сигнали), БЛИ́МАТИ, МИГА́ТИ, МОРГА́ТИ розм. То поїзд лине з гуркотом і свистом, Червоним оком блискає на сніг... (М. Рильський); Блимає червоною цяткою семафор (В.
Словник синонімів української мови
блимати —
Бли́мати, -маю, -маєш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
блимати —
БЛИ́МАТИ, аю, аєш, недок. 1. тільки 3 ос. Світитися тьмяним нерівним світлом. Я на небо позираю — Сумно блимають зірки (Граб., І, 1959, 627); Де-не-де на розі вулиці блимала жовтавим світлом лампа (Фр.
Словник української мови в 11 томах
блимати —
Блимати, -маю, -єш гл. 1) Слабо, тускло свѣтить, мерцать, то вспыхивать, то потухать. Каганець блимав у запічку. Берд. у. 2) Мигать глазами, хлопать глазами, бросать взгляды. Тільки очима блима. О. 1862. І. 36.
Словник української мови Грінченка