блимати
Блимати, -маю, -єш
гл.
1) Слабо, тускло свѣтить, мерцать, то вспыхивать, то потухать. Каганець блимав у запічку. Берд. у.
2) Мигать глазами, хлопать глазами, бросать взгляды. Тільки очима блима. О. 1862. І. 36.
Словник української мови Грінченка