Значення в інших словниках
-
блискотливий —
-а, -е. Який часто, весь час блискає; блискучий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
блискотливий —
БЛИСКОТЛИ́ВИЙ, а, е. Який часто, весь час блискає; блискучий. Мед був густий, прозорий, зверху ніби посипаний блискотливими піщинками (О. Донченко); Сльози прозорими блискотливими камінцями викочувалися з її очей (А.
Словник української мови у 20 томах
-
блискотливий —
БЛИСКУ́ЧИЙ (який дає блиск, блищить); БЛИСКОТЛИ́ВИЙ (який часто або постійно блискає); СЯ́ЮЧИЙ, СІЯ́ЮЧИЙ поет., СЯ́ЙНИЙ поет., ОСЯ́ЙНИ́Й поет., СЯЙЛИ́ВИЙ поет.
Словник синонімів української мови
-
блискотливий —
БЛИСКОТЛИ́ВИЙ, а, е. Який часто, весь час блискає; блискучий. Сльози прозорими блискотливими камінцями викочувалися з її очей (Турч., Зорі.., 1950, 89); Мед був густий, прозорий, зверху ніби посипаний блискотливими піщинками (Донч., VI, 1957, 230).
Словник української мови в 11 томах
-
блискотливий —
Блискотливий, -а, -е Сверкающій, блестящій. Желех.
Словник української мови Грінченка