блискотливий
БЛИСКОТЛИ́ВИЙ, а, е. Який часто, весь час блискає; блискучий.
Сльози прозорими блискотливими камінцями викочувалися з її очей (Турч., Зорі.., 1950, 89);
Мед був густий, прозорий, зверху ніби посипаний блискотливими піщинками (Донч., VI, 1957, 230).
Словник української мови (СУМ-11)