Орфографічний словник української мови

блокатор

блока́тор

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. блокатор — -а, ч. Релейний пристрій для вмикання двох телефонних апаратів із різними номерами в одну абонентську лінію.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. блокатор — БЛОКА́ТОР, а, ч. 1. мед. Препарат, який блокує дію певних систем організму (наприклад больових рецепторів) або усуває небажану дію інших лікувальних препаратів.  Словник української мови у 20 томах